Блогери Кам'янця-Поділського

 Блоги відомих та звичайних кам'янчан, що висвітлюють суспільно-політичне та культурне життя міста Кам'янець-Подільський. Запрошуємо усіх жителів міста активно приймати участь в обговоренні (коментуйте) висвітлених тем, ставте свої оцінки (чим більше зірочок тим краще), поширюйте пости блогерів в соціальних мережах.

Усі блогери Кам'янця-Поділського

Для туристів

Якщо ви шукаєте, що подивитись в Кам’янці-Подільському, які кафешки та ресторани варто відвідати, які екскурсоводи та тематичні екскурсії найкращі, вартість квитків. Також фестивалі Кам’янця-Подільського, що варто відвідати. Готелі та розваги...

Дивитись розділ для туристів

Уламки у вигляді горщика

У дворику Руського магістрату (будинок з драконом, біля картинної галереї), де сьогодні розташований адмінкорпус НІАЗ «Кам’янець», з’явився новий об’єкт показу, що виник внаслідок реалізації креативного задуму працівників Заповідника - показати підйомний археологічний матеріал з горна, який виявлено по вул. Татарській у 2016 р. співробітниками ДП ОАСУ «Подільська археологія».

Основою інсталяції є металевий каркас у вигляді середньовічного горщика, який заповнено фрагментами вінчиків, денець, стінок та ручок керамічних посудин. Такий посуд випалювався у горні та, ймовірно, внаслідок низької якості не був використаний. Всі уламки можна розглянути крізь металевий каркас.

Джерело

Литовський період у Кам’янці. Князі Коріатовичі.

Литовсько-руський період в історії Кам’янця-Подільського  бере початок з середини 14 ст..  Літопис Биховця розповідає, що в 1362 р. литовський князь Ольгерд   і його небожі  Коріатовичі в битві на річці Сині води  ( східна частина Поділля) перемогли  татар – «отчичів і дідичів «. Подільської землі.  Ольгерд віддав  Коріатовичам, які  налагодили контакти з місцевим  і разом з «отаманами» стали боронити край від татар і баскакам данину перестали віддавати. Далі  літописець наводить легенду про те, як   брати під час полювання на оленів загнали їх на острів і на тому осторові вирубили ліс і «вимурували»  місто Кам’янець.  Брати  Юрій, Олександр, Констянтин , Борис і Федір Коріатовичі були онуками великого литовського князя Гедимінаса, сина Новогрудського князя Михайла Коріата, за однією з версій    мали спадкові права на Поділля по жіночій лінії – Мицько.

         Історик  Ю.Сіцинський  вважає, саме за  князя  Юрія  Коріатовича Кам’янець був укріплений . В замку ві н разом зі своїм братом Олек сандром побудував  церкву на честь Покрови Богородиці.  За однією з версій обидва брати – Юрій і Олекс андр поховані саме в цій церкві. В 1370 р. Юрій заснував кам’янецький домініканський монастир. В  1374 р. Юрій разом з братом Олександром  дає  в кам’янецькому замку грамоту місту Кам’янцю, яка фактично є правом на самоврядування. Ім’я  князя Юрія  згадується також в грамоті виданій його братом  Олександром в 1375 р. смотрицькому домініканському монастирю. Про кончину Юрія літописи говорять, що його запросили волохи до себе воєводою, а потім отруїли, ймовірно це сталося  в 1375 р.

      Після смерті Юрія  Поділлям разом з Олександром правив Борис. Відома грамота за його підписом на праву купцям з К ракова  торгівлі з Поділлям. Він загинув в 1378 р.  в битві з татарами.   Історик Окольський вважає, що  похований  він в смотрицькому домініканському монастирі. Папською булою його було відзначено як захисника католицької віри.

     До 1385 року Поділлям правили Костянтин  і Борис. В 1385 р. він підтвердив  купцям з Кракова право вільної торгівлі. В цьому ж році Борис пішов з життя.

     В 1388 р. в  Кам’янці знову з’являється Федір Коріатович. В цьому році він разом з братом  Костянтином надав слузі останього Немірі грамоту на володіння Бакотою. З 1390 по 1391 рр. Федір був одноосібним  володарем Пооділля і за висловом літописця "з підданства і повинності великого князя литовського вибився".В 1393 р. Федір Коріатович під тиском  війська литовського князя Вітовта залишив Кам’янець.  На  окремих планах Кам’янця  позначені «вітові шанці».

В період правління князів Коріатовичів  відбулося відродження подільської землі. Саме у литовський період Кам’янець є одним з найголовніших міст русько-литовского князівства. В цей період було сформовано середньовічну містобудівну структуру, розбудовано фортифікації, збільшено житлову забудову, побудовано муровані та дерев’яні  православні  і католицькі  храми, які і до сьогодні  є домінантами в Старому місті. Князі Коріатовичі також започаткували розбудову замків на Поділлі, карбували монети, з зображенням  Юрія змієборця.

В радянській  історіографії  русько-литовський період в історії Поділля не був достатньо висвітленій

Перша всеукраїнська виставка «ZT-EXPO 2019»

15-16 травня 2019 року в м. Житомирі при підтримці управління культури і туризму ОДА та Житомирського обласного туристичного інформаційного центру було проведено вперше на теренах Полісся І Всеукраїнську туристичну виставку. Метою форуму стала популяризація і презентація туристичних ресурсів, якими багаті регіони України

.

Гостями форуму були голови громадських організацій, керівники музеїв, організатори фестивалів, заступники та спеціалісти відділів страхових компаній, департаментів маркетингів обласних та міських рад, які реалізовують та впроваджують державні програми з розвитку туристичної галузі.

Магістратський вернісаж

Щороку, в треті вихідні травня місто Кам’янець-Подільський відзначає своє День народження. До святкування Дня міста долучився і Заповідник. 

У п’ятницю, 17 травня у конференц-залі НІАЗ «Кам’янець» була відкрита виставка робіт місцевих майстрів, художників, графіків та скульпторів - «Магістратський вернісаж», де були представлені мистецькі твори не лише відомих художників міста, але і їх учнів, студентів. 

НАЦІОНАЛЬНІ ІДЕЇ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

28.02.19р. у музеї історії міста Хмельницького відбулося засідання науково-краєзнавчого столу «Розвиток української ідеї в період Української революції 1917-1921 років у Проскурові» присвячена 100-річчю української революції 1917-1921р. В роботі круглого столу взяли участь провідні науковці, історики, краєзнавці міста та області. Представником від Заповідника була науковий співробітник Герасимчук Т.А. із доповіддю «Адміністративні, культурні та військові центри останньої столиці Української Народної Республіки». Слухачами засідання стали вчителі загальноосвітніх навчальних закладів міста, студенти, учнівська молодь. Результати обговорень та виступи доповідачів, як зазначила директор музею Барабаш Г.І., будуть оприлюдненні в науковому збірнику музею.