Литовський період у Кам’янці. Князі Коріатовичі.

Литовсько-руський період в історії Кам’янця-Подільського  бере початок з середини 14 ст..  Літопис Биховця розповідає, що в 1362 р. литовський князь Ольгерд   і його небожі  Коріатовичі в битві на річці Сині води  ( східна частина Поділля) перемогли  татар – «отчичів і дідичів «. Подільської землі.  Ольгерд віддав  Коріатовичам, які  налагодили контакти з місцевим  і разом з «отаманами» стали боронити край від татар і баскакам данину перестали віддавати. Далі  літописець наводить легенду про те, як   брати під час полювання на оленів загнали їх на острів і на тому осторові вирубили ліс і «вимурували»  місто Кам’янець.  Брати  Юрій, Олександр, Констянтин , Борис і Федір Коріатовичі були онуками великого литовського князя Гедимінаса, сина Новогрудського князя Михайла Коріата, за однією з версій    мали спадкові права на Поділля по жіночій лінії – Мицько.

         Історик  Ю.Сіцинський  вважає, саме за  князя  Юрія  Коріатовича Кам’янець був укріплений . В замку ві н разом зі своїм братом Олек сандром побудував  церкву на честь Покрови Богородиці.  За однією з версій обидва брати – Юрій і Олекс андр поховані саме в цій церкві. В 1370 р. Юрій заснував кам’янецький домініканський монастир. В  1374 р. Юрій разом з братом Олександром  дає  в кам’янецькому замку грамоту місту Кам’янцю, яка фактично є правом на самоврядування. Ім’я  князя Юрія  згадується також в грамоті виданій його братом  Олександром в 1375 р. смотрицькому домініканському монастирю. Про кончину Юрія літописи говорять, що його запросили волохи до себе воєводою, а потім отруїли, ймовірно це сталося  в 1375 р.

      Після смерті Юрія  Поділлям разом з Олександром правив Борис. Відома грамота за його підписом на праву купцям з К ракова  торгівлі з Поділлям. Він загинув в 1378 р.  в битві з татарами.   Історик Окольський вважає, що  похований  він в смотрицькому домініканському монастирі. Папською булою його було відзначено як захисника католицької віри.

     До 1385 року Поділлям правили Костянтин  і Борис. В 1385 р. він підтвердив  купцям з Кракова право вільної торгівлі. В цьому ж році Борис пішов з життя.

     В 1388 р. в  Кам’янці знову з’являється Федір Коріатович. В цьому році він разом з братом  Костянтином надав слузі останього Немірі грамоту на володіння Бакотою. З 1390 по 1391 рр. Федір був одноосібним  володарем Пооділля і за висловом літописця "з підданства і повинності великого князя литовського вибився".В 1393 р. Федір Коріатович під тиском  війська литовського князя Вітовта залишив Кам’янець.  На  окремих планах Кам’янця  позначені «вітові шанці».

В період правління князів Коріатовичів  відбулося відродження подільської землі. Саме у литовський період Кам’янець є одним з найголовніших міст русько-литовского князівства. В цей період було сформовано середньовічну містобудівну структуру, розбудовано фортифікації, збільшено житлову забудову, побудовано муровані та дерев’яні  православні  і католицькі  храми, які і до сьогодні  є домінантами в Старому місті. Князі Коріатовичі також започаткували розбудову замків на Поділлі, карбували монети, з зображенням  Юрія змієборця.

В радянській  історіографії  русько-литовський період в історії Поділля не був достатньо висвітленій

Перша всеукраїнська виставка «ZT-EXPO 2019»

15-16 травня 2019 року в м. Житомирі при підтримці управління культури і туризму ОДА та Житомирського обласного туристичного інформаційного центру було проведено вперше на теренах Полісся І Всеукраїнську туристичну виставку. Метою форуму стала популяризація і презентація туристичних ресурсів, якими багаті регіони України

.

Гостями форуму були голови громадських організацій, керівники музеїв, організатори фестивалів, заступники та спеціалісти відділів страхових компаній, департаментів маркетингів обласних та міських рад, які реалізовують та впроваджують державні програми з розвитку туристичної галузі.

Магістратський вернісаж

Щороку, в треті вихідні травня місто Кам’янець-Подільський відзначає своє День народження. До святкування Дня міста долучився і Заповідник. 

У п’ятницю, 17 травня у конференц-залі НІАЗ «Кам’янець» була відкрита виставка робіт місцевих майстрів, художників, графіків та скульпторів - «Магістратський вернісаж», де були представлені мистецькі твори не лише відомих художників міста, але і їх учнів, студентів. 

НАЦІОНАЛЬНІ ІДЕЇ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

28.02.19р. у музеї історії міста Хмельницького відбулося засідання науково-краєзнавчого столу «Розвиток української ідеї в період Української революції 1917-1921 років у Проскурові» присвячена 100-річчю української революції 1917-1921р. В роботі круглого столу взяли участь провідні науковці, історики, краєзнавці міста та області. Представником від Заповідника була науковий співробітник Герасимчук Т.А. із доповіддю «Адміністративні, культурні та військові центри останньої столиці Української Народної Республіки». Слухачами засідання стали вчителі загальноосвітніх навчальних закладів міста, студенти, учнівська молодь. Результати обговорень та виступи доповідачів, як зазначила директор музею Барабаш Г.І., будуть оприлюдненні в науковому збірнику музею.

Кам’янець на Поділлі - український колорит.

Кам’янець-Подільський знову широко відкрив двері для туристів та гостей міста. Відкриття ХІ туристичного сезону «Кам’янець на Поділлі - український колорит» тривало протягом 2 днів, з 19-20 квітня 2019 р. Цьогоріч було звернуто більше уваги на автентику міста над Смотричем і підготовлено чимало цікавих заходів, що розкрили історичне минуле та фестивальне життя стародавнього міста.

В рамках офіційного відкриття туристичного сезону-2019 в конференц-залі Заповідника відкрилася виставка відомого київського художника-постановника, заслуженого працівника культури Віталія Васильовича Яська – «Віталій Ясько - художник кіно». Відкриття виставки відбулося 19 квітня 2019 р. і триватиме до 11 травня 2019р. включно.

Заходи приурочені відкриттю туристичного сезону продовжились 19 квітня на території пам’ятки архітектури національного значення - Руській брамі: майстер-класи подільських гаївок, розучування старовинного танцю «Карапет», відкриття оновленої виставки «Фортифікація та артилерія Руської брами», квест між вихованцями військово-патріотичного виховання ЗОШ міста. Також для туристів були відкриті двері Казематної башти зі своєю «Таємницею старої вежі».Учасниками заходів стали учні 3-х класів НВК ім. А. М. Трояна, учні ЗОШ № 6 та № 12, представники прес-туру, журналісти, блогери, туристи та місцеві жителі. Феєричні дійства на  Руській брамі закінчились частуванням подільськими смаколиками: смачна кам’янецька  мамалига та магічний трав’яний чай.

20 квітня у дворику Руського магістрату діяла фотозона «Кам’янець на Поділлі – український колорит», де охочі могли приміряти колоритне подільське вбрання та сфотографуватись на тлі дерев’яного подільського тину, що прикрашений вишиванками та гончарськими виробами. А також протягом цілого дня  20 квітня, діяли виставка «Віталій Ясько – художник кіно» у конференц-залі НІАЗ «Кам’янець» та експозиція «Історія фортифікацій» з «Таємницею Старої вежі» у Казематній башті, що на площі Вірменський ринок.

Всіх, хто цікавиться українським кіно мистецтвом запрошуємо відвідати діючу виставку талановитого художника-постановника Віталія Васильвича Яська, родом з Поділля, який за своє життя оформив блільше 60 фільмів, у тому числі «Богдан-Зиновій Хмельницький» режисера Миколи Мащенка (2006р.). Саме до цього історичного телефільму на виставці  демонструються найбільше ескізів декорацій епізодів – «Атака», «Похід», «Видубичі», «Калина», «Портрет  В.Обозопало», «Іду на Ви» та інші. Всі роботи майстерно написані олійними фарбами на ДВП. Творче керівництво над цим фільмом та й багатьма іншими здійснював Віталій Васильвич, який був і залишається ключовим учасником  групи митців. До речі, місця натурних зйомок проходили і в Кафедральному костелі, і під мурами кам’янецької фортеці, і на території Заповідника, тож «український колорит» і український дух панує у виставковій залі.

Ще тиждень залишилось до закриття виставки, ми чекаємо на поціновувачів  мистецтва.