Кам'янець-Подільський замок - фортеця!

Кам'янець-Подільський замок це видатний пам'ятник стародавнього зодчества, перлина України та Східної Європи в цілому. Зараз тут музей заповідник. Замком, тобто резиденцією феодала він був тільки на самому початку свого сущесвованія. Коли його побудували князі Коріатовичі. Потім він билоборонним ркбежом Польщі, Речі Посполитої і неодноразово дістаювався поки не став поноценной фортецею. Зараз онпа складається з 11 веж. І великої кількості інших будівель.

У XVII ст. для посилення була прічтрроена фортеця нового типу-гонверк. Відома цікава фраза турецького владики Османа, який в 1621 р. біля стін фортеці запитав, хто так її так зміцнив. "Сам Бог", - відповіли йому. "Тоді нехай Бог її і бере", - відповів повелитель правовірних, і звичайно ж відвів свої війська. Але в 1672 р. Кам'янець-Подільський Магомета IV всетаки захопив, (тоді загинув герой Польщі Володоевский). Але ненадовго. В пам'ять очем в місті зберігся мінарет і назви, такі як Турецький міст та інше.  Фортеця втратила все значення в 18-19 столітті, тут була в'язниця. Потім вже в 20 столітті музей. Який як і зараз щороку відвідують безліч туристів.

   "Кам'янець-Подільська фортеця вперше згадується в 1374 році в грамоті князя Юрія Коріатовича, який володів у той час Поділлям. Археологічні дослідження свідчать, що Фортеця існувала в Х-ХІІІ ст. спочатку вона являла собою типову староруську дерев'яну оборонну споруду. Стіни і вежі були в основному дерев'яними і лише частково кам'яними. У XV Ст. Поділля було захоплено польсько-шляхетською державою, і Кам'янець-Подільський став центром воєводства, важливим пунктом оборони Речі Посполитої.

У середині XVI ст. дерев'яні укріплення фортеці під керівництвом архітектора Іова Претвіча були замінені кам'яними. Фортеця являє собою багатокутник витягнутої форми, обнесений високими кріпосними стінами з баштами на кожному розі. Праворуч від східних воріт знаходиться одноярусна п'ятигранна Чорна вежа з колодязем глибиною 36 м і діаметром 6 метрів. Далі по колу йде 10 веж-Лянцкоронська, Комендантська, Рожанка, Водяна, Нова, Денна, Ляська, Тенчинська, ковпак і зліва від східних воріт - Папська, або Кармелюкова. Цю останню назву вежа отримала в XIX ст., коли в ній був посаджений Устим Кармелюк.

У 1672 році місто Кам'янець-Подільський, як і все Поділля, захопили турки. Вони відновили зруйновані укріплення, але ніяких значних споруд в комплекс укріплень не внесли. У зв'язку з тим, що тут розташовувався турецький гарнізон, фортеця і міст в народі почали називати "турецькими".

Після приєднання в 1812 році Бессарабії до Російської імперії Турецька межа відсунулася, і Кам'янець-Подільська фортеця як оборонна споруда втратила своє значення, її почали використовувати для розміщення гарнізону, а пізніше - як в'язницю.

У 1928 році фортеця, як пам'ятку старовини, згідно постанови РНК УРСР була оголошена республіканським заповідником, а в 1937 році тут організований музей-заповідник. У 1948 році фортеця внесена до державного реєстру історико-архітектурних пам'яток загальносоюзного значення."