В кінці 16 століття в Кам’янці нараховувалося близько 400 ремісників, які були
організовані в ремісничі цехи, а згодом були реорганізовані в ремісниче
управління, яке провело переатестацію майстрів, ревізію незаконно
утримуваних пекарень та майстерень. В 1902 році цехи, як організація, були
ліквідовані.
організовані в ремісничі цехи, а згодом були реорганізовані в ремісниче
управління, яке провело переатестацію майстрів, ревізію незаконно
утримуваних пекарень та майстерень. В 1902 році цехи, як організація, були
ліквідовані.
У 18 ст. з винаходом і застосуванням машин пожвавлюється
розвиток фабричної промисловості. В 1867 році в місті працювало 2 цегельні,
4 салотопні, винокурний, миловарний та інші заводи. Серед великих на той
час заводів у 1872 році збудовано пивоварний, приміщення якого збереглося
до наших днів і є пам’яткою архітектури. За даними статистики 1913 року в
нашому місті налічувалося 28 дрібних кустарних підприємств, в т.ч. 6 заводів
штучних мінеральних вод, 2 пивоварно-механічні заводи, 4 цигаркові і
гільзові фабрики, 2 броварні, цегельня та ін., на яких всього працювало 200
чоловік.
В 312 ремісничих майстернях працювало 880 осіб. Кам’янець і далі
залишався ремісничо-торговельним містом.
До 2-ої світової війни в місті діяло 16 підприємств, де працювало 2,1
тис. робітників, і 23 промислові артілі. Це в 4 рази більше в порівняні з 1913
роком.
Понад 30 заводів і фабрик з’являється у місті після 2-ої світової
війни, які після розпаду Радянського Союзу в більшості перестануть
працювати.
Усіх, кого зацікавила дана інформація, просимо звертатися до
відділу наукової та культурно-освітньої діяльності НІАЗ «Кам’янець» за
адресою вул. П’ятницька, 9.